Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів як засіб підвищення ефективності навчально-виховного процесу

   Новий час висуває нові вимоги до школи. В умовах ринкової економіки важливо сформувати творчу особистість, найважливішими якостями якої є ініціатива, свобода вибору, самореалізація.

   Потреби життя, шкільна практика дають нове розуміння процесу навчання.

Згідно із законом України «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті, Концепцією загальної середньої освіти ми маємо здійснити кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, зорієнтованого на передачу готових знань, до особистісно розвивального, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, створення умов для формування освіченої, творчої особистості громадянина, реалізації та самореалізації його природних задатків та можливостей в освітньому процесі.

Провідна роль в організації навчально-виховного процесу завжди належала і належить учителеві. Саме він здійснює керівництво процесом навчання, шукає оптимальні способи організації уроку з метою інтенсифікації навчання й розвитку творчої індивідуальності учнів.

Нині, крім запровадження нових прогресивних методик, слід змінити саму ідеологію навчання й виховання. Головне — навчити дитину вчитися й переконати її в тому, що вона сама визначає свою долю.

Одним зі шляхів удосконалення змісту, форм, методів і засобів навчання української  мови та літератури є інтенсифікація навчання, що передбачає по-новому структурований зміст, запровадження сучасних інформаційних технологій, які зумовлюють формування пізнавальних інтересів, глибше сприйняття й розуміння теоретичного матеріалу. Традиційні методи навчання замінюються інноваційними, що передбачають зміну акцентів у навчальній діяльності, спрямованій на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності.

Підхід, у якому акцент перенесено на самостійну активну діяльність учнів, можна назвати «навчанням, у центрі якого перебуває учень». В основу такого навчального процесу закладено співробітництво і продуктивне спілкування учнів, спрямоване на спільне розв'язання проблем, формування здібностей виділяти важливе, ставити цілі, планувати діяльність, розподіляти функції, відповідальність, критично міркувати, досягати значимих результатів.

В українській педагогіці такий підхід пов'язано з використанням проблемного та проектного методів навчання, активізацію пізнавальної діяльності учнів на уроках  у яких навчальну діяльність спрямовано на успішну роботу в умовах реального суспільства.

Результатом навчання стає вже не  засвоєння знань, вмінь і навичок, а формування основних компетентностей, які забезпечують успіх практичної діяльності. Важливою ознакою проектного підходу є гуманізм, увага та повага до особистості учня, позитивний запал, спрямований не лише на навчання, а й на розвиток  особистості учня.

Нові підходи до організації уроку української  мови та літератури створюють сприятливі умови для формування особистості, для розвитку творчості не тільки учня, а й вчителя.

Необхідно шукати такі форми проведення уроку, які захопили б, принесли радість і задоволення, активізували пізнавальну діяльність на уроках української мови та літератури.

Ян Коменський вважав інтерес  основою навчання, адже оригінальна форма пізнання допомагає уникнути одноманітності, сприяє широкому застосуванню ефективних методів та прийомів засвоєння учнями нових знань та формування в них творчих здібностей.